Блог Кирилюк Наталії: 2016

вівторок, 19 липня 2016 р.

Наш перший клас!!!

понеділок, 23 травня 2016 р.

Прощавай, Букварик, в школі перший друже!

Традиційне шкільне свято – свято Букваря - відбулося у 1 класі Ксаверівської ЗОШ І ступня. Це свято, на якому першокласники прощаються зі своїм першим і головним підручником - Буквариком.
До цього свята дітки старанно готувалися. Першокласники показують, чому вони навчилися та представляють веселу Абетку. Кожна дитина з радістю говорить про значення і цінність кожної букви. Багато діти розповідали як вони Буквар вивчали, а скільки веселих пісень заспівали! Учні попрощалися з дитинством, іграшками та передали їх наступному поколінню. У гості до дітей завітали нові їх друзі: Буратіно, Мальвіна та пані Шапокляк.

Подякували першокласники не лише Букварикові, а і своїм батькам, пограли з ними ігри на знання літер. Це вони, батьки, ділили наші перші невдачі, щасливі сльози, перші радощі і перемоги, коли вчилися читати і писати літери.

Діти отримали дипломи про закінчення першого класу, а батьки заслужені подяки за активну участь шкільному житті.

Свято Букварика закінчилося, але шлях до знань тільки розпочався. І це свято лише перша сходинка у шкільному житті, яку першокласники подолали на відмінно!

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ!

Одягнімо, друже, вишиванки —

Наш чарівний український стрій.

Не для когось, не для забаганки,

А для себе, вірний друже мій.

Одягнімо вишиванки, друже,

Як одвічний предків талісман.

Хай не буде серед нас байдужих

І один в нас буде отаман.

Одягнімо в свята і неділі,

В будень, за потреби, одягнім

І відчуєм — вороги безсилі

Зруйнувати український дім.

Одягнімо вишиванки, друже,

Хай побачить українців світ —

Молодих, відважних, дужих,

У єднанні на сто тисяч літ.

Ніхто не забутий,ніщо не забуте!

Пам’ять: вона кличе, вона хвилює, вона торкає наші серця. Минають роки, відлітають у вічність, але є слова і дати, які не можливо забути. Війна… Це слово чорного кольору. Вона перекреслює всі плани на життя. 9 Травня – День легендарної перемоги над фашизмом в Другій Світовій війні і День пам'яті загиблих воїнів. Ратний подвиг батьків, дідів і прадідів у Великій Вітчизняній війні ніколи не може бути забутим. Його не можуть зменшити ані десятиріччя, ані суспільні зміни, тому і цього року Ксаверівська ЗОШ І ступеня прийняла участь у мітингу присвяченому 71-й річниці перемоги у Другій Світовій війні.

Гімном України та словами вдячності дорогим ветеранам розпочався мітинг Пам’яті. Учні школи читали вірші, співали пісні на честь безневинно загиблих воїнів, жінок та дітей. Хвилиною пам’яті вшанували всі присутні загиблих співвітчизників. Відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника загиблих воїнів у Великій Вітчизняній війні. Діти пообіцяли пам’ятати героїчні подвиги в ім’я Перемоги та мирного життя наступних поколінь.

Історія цього великого свята ще раз нагадає всім нам про героїзм і патріотизм всіх захисників нашої Батьківщини. День Перемоги – це свято на честь всіх тих, хто подарував нам мир на цій землі!

Свято 9 Травня стало священним для кожного з нас. Немає жодної сім'ї, якої б не торкнулося горе. На захист Вітчизни піднялися всім народом і зуміли відстояти право на мирне життя. Берегти свою Батьківщину, бути патріотами – саме так учить нас жити старше покоління.

Тож, ми повинні пам'ятати про минуле і дякувати старшому поколінню за Велику Перемогу. Вона сплачена мільйонами життів, сльозами рідних і близьких. Спасибі полеглим і живим! Спасибі і низький уклін всім нашим ветеранам!

вівторок, 3 травня 2016 р.

З ВОСКРЕСІННЯМ ХРИСТОВИМ!!!

неділю, 24 квітня 2016 р.

З Вербною Неділею!

понеділок, 28 березня 2016 р.

День високого мистецтва та смаку – Міжнародний день театру!

День високого мистецтва та смаку – Міжнародний день театруМіжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня починаючи з 1962 року. Він був заснований у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО. Діяльність МІТ, згідно з його статутом, має бути направлена на «зміцнення миру і дружби між народами, на розширення творчої співпраці всіх діячів світу».

Перші театри
Слово «театр» (греч. theatron, місце для видовищ, видовище) – рід мистецтва, а також будівля, призначена для представлення драматичних творів перед публікою. Традиційно включає сцену – майданчик, де відбувається дія, – і зал для глядачів.
Згадка про перший театральний досвід датується 2500 роком до нашої ери. Перша театральна гра відбулася в Єгипті. У давній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм. В Україні театральне мистецтво бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях і обрядах.

Український театр
Починаючи із ХІ століття відомі театральні вистави слов’янських скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (ХІ століття).
Перші зразки драми прилюдно виголошувалися учнями київських Братської та Лаврської шкіл (16-17 століття).
Важливими осередками розвитку релігійної драми у цей час вважалася такожЛьвівська братська школа та Острозька академія.
У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи — мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.
У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів. В Наддніпрянщині, де перші театральні трупи народилися також у 18 столітті, процес відкриття стацінарних театральних споруд просувався повільніше.
Так, у Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі – в 1809, в Полтаві – в 1810.

Відзначення свята
З нагоди Міжнародного дня театру в багатьох бібліотеках України підготовлені книжкові виставки. Експозиції містить книги з історії розвитку театрального мистецтва, відомості про найвидатніших корифеїв театральної сцени та літературу про різноманітні театри світу.
У навчальних закладах проходять вечори та покази вистав, підготовлених студентами.
Театр завжди мав виключно важливе етичне і художнє значення, сприяв формуванню естетичного смаку, розширенню кругозору. Чи слухаємо ми оперу, чи насолоджуємося майстерністю і грацією артистів балету або з душевним трепетом стежимо за грою драматичних акторів, – ми завжди відчуваємо особливу атмосферу свята.

Саме тому Міжнародний день театру – не лише професійне свято майстрів сцени, це свято мільйонів вдячних глядачів та пошановувачів високого мистецтва.

вівторок, 8 березня 2016 р.

155 років з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка!

10 березня виповнюється 155 років з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського поета із світовим іменем, художника та мислителя.

Заповіт

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отойді я

І лани, і гори —

Все покину і полину

До самого бога

Молитися... а до того

Я не знаю бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.

І мене в сем'ї великій,

В сем'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

25 грудня 1845,

в Переяславі

День народження Тараса Григоровича Шевченка!

Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, вільно працювавший як українською, так і російською мовами, Тарас Григорович Шевченко, народився 9-го березня 1814-го року в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці, Київської губернії, що нині є Черкаською областю. Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши цей світ на суд Божий.
Чи міг тоді хто передбачити, що ім’ям цього хлопчиська колись стануть називати деякі кораблі, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети і засновувати всілякі премії? Але так вже влаштований цей грішний світ ...
Про його біографію написано немало і ми не будемо повторюватися про це. Зауважимо лише, що за своє коротке життя, а прожив він чимало, 47 років і один день, Шевченко сповна наситився стражданнями, серед яких були і результати власних помилок, але він не міг не жадати того, до чого прагнемо всі ми - життя і свобода, самореалізація і благополуччя, мир і повага, прості людські цінності. Його творчість це його душа, в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий. З Днем народження Тараса Григоровича Шевченка!